«На золотому ганку сиділи...» (Кому війна, а кому... вибори)

Якби я, як пушкінський цар Гвідон, міг перетворитися на муху і полетіти до високих кабінетів… Я би підслухав розмови наших керманичів і очільників і переказав читачам.

Бо наївні читачі – «громада», «народ», «електорат» — мабуть, щиро вірять, що розмови «вождів» у неприступних кабінетах мають стосуватися, наприклад, розбитих українських (буковинських) доріг, низьких середніх зарплат, повальної корупції (від районних поліклінік до національних вузів), запасів палива напередодні майбутньої складної зими… А насправді ті, кого хвилею Майдану винесло на трони місцевих  імперій, переймаються зовсім іншим. Принаймні, інсайдери стверджують, що головні їхні стратегії і тактики наразі стосуються винятково місцевих виборів.

Наприклад, дехто стверджує, що після п’ятничної сесії Чернівецької облради певні високопосадовці, як-от: керівник виконавчої влади Ф., його перший заступник К., а також народні обранці найвищого ешелону Р. та Б. інсценізували дитячу лічилочку «На золотому ганку сиділи: цар, царевич, король, королевич…» Тільки шевця і кравця між них не було – самі лише «королівські особи». І, як у лічилочці, вирішували вони, хто з них буде керувати далі. Областю. Тобто хто з ким і проти кого буде на найближчих виборах дружити, аби у владі залишитися.

Та й хай би собі дружили, якби не деякі нюанси. Дружби з сильнішими переважно шукають слабші. Найслабші зараз ті, хто назвався «камікадзе», але розвіятися «божественним вітром», як справжні японські пілоти-смертники, не має жодного бажання. У політичної сили, яка сформувала уряд, з народною довірою наразі зовсім не склалося. У політичної сили, яка гуртується навколо чинного Президента, з цим трохи краще, але «стабільно вниз». Ну от і «зустрілися дві самотності», як співалося в пісні старого доброго Кікабідзе.

Кому на користь буде така ситуативна дружба? Хіба що цим двом політсилам і їхнім представникам на місцях: тим же «королям і королевичам» Ф., К., Р. і Б. «Шевцю і кравцю» від цього ні холодно ні жарко. Хоча, швидше таки холодно буде. Взимку. Бо особливих досягнень у хазяйнуванні і реформуванні обидві владні партії не продемонстрували. І якщо Ф. з К. сидітимуть після виборів у своїх кабінетах, то тепла в домівках буковинців не додасться – вони вже показали все, на що здатні: сидіти в кабінетах. Все! А Р. і Б. в буфеті Верховної ради буде все одно тепло.

Користь з такого союзу буде і для всіх силових структур – які, як водиться, у всіх виборах на стороні влади. І от тепер навіть ніякого роздвоєння між владами не буде. Вся влада буде заодно. Ну не вся, звісно – бо парламентська коаліція, яка начебто теж формально якась влада, буде існувати якось паралельно до президентсько-урядової спайки.

Кому ж зашкодить така дружба? Громаді, народу, електорату – тим, хто бажає обирати собі представників у владу по-чесному, без хитрих технологій, з багатьох політичних сил. Обирати, а не отримувати від тих, хто рахуватиме! А рахуватимуть ретельно. Більше того, все начебто УЖЕ й пораховано. Квотний принцип.

Будемо вважати, що якась муха в той кабінет на чернівецьку вулицю Грушевського на ту розмову таки залетіла. Хоч господар кабінету і наказав до нього нікого не пускати.

Так ось. Прихильники партії уряду хочуть отримати вітчизну свого лідера у свою вотчину. Партії президентської вертикалі начебто й не заперечують. Але дають тільки 20% місць у місцевих радах. Ще 30% дістається одній з партій президентської вертикалі, ще 50% — іншій партії-блокові. А більше нікого начебто й не існує… От такий от «квотний принцип», «демократія», «народовладдя», «вибори» і т.д. Усе залишиться, як було: в одному кабінеті Ф., в іншому К. Може, ще й екс-регіонала Г. залишать у третьому кабінеті, незважаючи на те, що представники політичної сили, яку владники не беруть до уваги, колись таки спонукали його написати заяву на звільнення. А він і досі на посаді – значить, комусь і для чогось потрібен?

Чим це відрізняється від того, що робила попередня влада: купувала і продавала голоси, задурювала виборцям голови технологічними штучками, дурила одне одного і народ? Та нічим.

Отак одна перелітна муха порушує виборцям спокій і примушує думати. Нащо вдруге приводити до влади тих, хто уже там були і показали свою цілковиту безпорадність, та ще й підступність і брехливість? Думаю, відповідь очевидна.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте